Нейроофтальмологія. Актуальні питання.
Авторський колектив:
Васюта В.А. - д-р мед. наук, старший дослідник, начальник науково-організацій¬ного відділу Інституту нейрохірурги ім. А.П. Ромоданова, нейроофтальмолог, голова Української нейроофтальмологічної асоціації;
Вітовська О.П. - д-р мед. наук, проф. каф. офтальмології НМУ ім. О.О. Богомольця, голова правління Всеукраїнського альянсу офтальмологів.
Рецензенти:
Путієнко О.О. - професор, завідувач кафедри офтальмології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика;
Пуценко Н.С. - професор, завідувачка кафедри хірургії № 1 Запорізького державного медико-фармакологічного університету;
Новицький І.Я. - професор кафедри офтальмології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Книга присвячена актуальним питанням нейроофтальмології. Висвітлені сучасні уявлення про застійні диски зорових нервів як прояв інтракраніальної гіпертензії. Проведено аналіз раптової втрати зору при неврологічних та нейрохірургічних захворюваннях, представлена диференційна діагностика болю в оці та періорбітальній ділянці, розглянуті основні нейроофтальмологічні аспекти окорухових порушень, хізмального синдрому та розсіяного склерозу. Наведні клінічні випадки з власної практики.
Видання призначене офтальмологам, неврологам, нейрохірургам, лікарям загальної практики, а також студентам медичних закладів вищої освіти та післядипломної освіти.
ЗМІСТ
Вступ - 5
Розділ 1. Застійні диски зорових нервів - ознака інтракраніальної гіпертензії - 9
Розділ 2. Раптова втрата зору при неврологічних
та нейрохірургічних захворюваннях - 26
Розділ З. Диференціальна діагностика болю в оці
та періорбітальній ділянці - міждисциплінарний погляд - 54
Розділ 4. Нейроофтальмологічні аспекти порушень руху очей - 74
Розділ 5. Хіазмальний синдром - 91
Розділ 6. Нейроофтальмологічні аспекти розсіяного склерозу - 107
Шановні колеги!
Ви тримаєте в руках перше українське видання з нейро- офтальмології. Якщо офтальмологія рятує зір, то нейроофтальмологія часом рятує життя. Патологія центральної нервової системи та зорового аналізатора тісно переплітається у варіабельних нейроофтальмологічних проявах. Раннє виявлення нейроофтальмологічних симптомів та адекватна оцінка значення їх дає змогу вчасно скерувати пацієнта до профільного фахівця і надати йому необхідну медичну допомогу. У книзі висвітлено теми, які, на нашу думку, зацікавлять як досвідчених офтальмологів, так і початківців, а також лікарів суміжних спеціальностей. Також наведено приклади клінічних випадків. Сподіваємося, що видання буде корисним для Вас!
Список скорочень
ВЧГ - внутрішньочерпна гіпертензія
ВЧТ - внутрішньочерепний тиск
ВОТ - внутрішньоочний тиск
ДЗН - диск зорового нерва
ЗВТ - зорові викликані потенціали
ЗДЗН - застійний диск зорового нерва
РВЗ - раптова втрата зору
ОН - оптичний неврит
ОКТ - оптична когерентна томографія
ЧМН - черепно-мозкові нерви
ЧМТ - черепно-мозкова травма
ПРО - порушення руху очей
РС - розсіяний склероз
ККС - коротидно-кавернозне співустя
ХС - хіазмальний синдром
ЦАС - центральна артерія сітківки
ЦВС - центральна вена сітківки
ВСТУП
Нейроофтальмологія - вікно в мозок
Захворювання зорового шляху належать як до офтальмології, так і до неврології. З одного боку, зоровий шлях є невід'ємною частиною
зорового аналізатора, з іншого - він також є частиною мозку.
Є.Ж. Трон
Останніми роками фахівці-офтальмологи досягли значних успіхів у діагностиці та лікуванні патології очного яблука. При цьому набагато менше здобутків і розробок в нейроофтальмології - розділі офтальмології, що займається діагностикою та лікуванням захворювань зорового шляху на всіх його рівнях.
Якщо діагностика та лікування периферичного відділу зорової системи є більш вирішеним питанням, то в разі ураження центральних відділів зорового аналізатора хворі мають менше можливостей отримати своєчасну кваліфіковану медичну допомогу.
Знання основних нейроофтальмологічних феноменів та адекватне оцінювання значення їх, уміння зіставляти зі станом неврологічного та загальносоматичного статусу - це важливо як для офтальмологів, так і для неврологів, нейрохірургів, радіологів та інших фахівців, які прагнуть вийти за традиційні межі своїх спеціальностей.
Нейроофтальмологія як самостійний напрям офтальмології сформувалася з моменту описання А. фон Грефе (1860) застійних дисків зо-рових нервів (ЗДЗН). Щільні анатомічні зв’язки, спільність кровообігу ока та мозку пояснюють часте поєднання патологічного процесу зорового аналізатора, окорухової системи та патології ЦНС. Відомо, що в зоровий процес залучено понад ЗО ділянок мозку. Зір - це не лише око, й офтальмологія не закінчується задньою межею очного яблука.
Об’ємні процеси супра- та субтенторіальної локалізації, запальні захворювання головного мозку, судинні мальформації, черепно-мозкові травми (ЧМТ) можуть бути причиною як порушень суб’єктивного характеру (обнубіляції, метаморфопсії), так і об’єктивних змін зорових функцій. У разі несприятливого перебігу тієї
чи тієї хвороби очей часто розвивається грізне ускладнення - атрофія зорових нервів. Побутує такий вислів: «офтальмологія рятує зір, а нейроофтальмологія часом рятує життя». Це пов’язано з тим, що нейроофтальмологічні симптоми можуть бути першими ознаками важких інтракраніальних уражень (пухлини головного мозку, аневризми мозкових судин, гостре порушення мозкового кровообігу, демієлінізуючі захворювання). Саме тому всі зусилля офтальмологів мають бути спрямовані на ранню діагностику нейроофтальмологіч- ної симптоматики.
Сумна статистика останніх років свідчить про те, що поширеність атрофії зорових нервів, захворюваність на цю недугу зросли майже на 30%. При цьому інвалідність унаслідок атрофії зорових нервів посідає одне з провідних місць у структурі сліпоти і слабкозоро- сті, поступаючися лише глаукомі та дегенеративній короткозорості. Чинником, що призводить до постійно зростаючої кількості інвалідів через зір унаслідок атрофії зорових нервів, є пізня стадія захворювання на момент виявлення, коли функції зору значно знижені, а лікування дає значно малий ефект.
Особливу увагу потрібно приділити важливості ранньої діагностики низхідної атрофії зорових нервів. Серед нейрохірургічної патології, що призводить до розвитку атрофії зорових нервів, превалюють пухлини супратенторіальної локалізації (аденома гіпофізу, краніофарингіома, супратенторіальна менінгіома - 78,0%). Це можна пояснити анатомічними особливостями розташування новоутворення біля перехресту зорових нервів - хіазми. У разі безпосереднього тиснення пухлини на ділянку турецького сідла здавлюються зорові нерви і розвивається хіазмальний синдром - зниження гостроти зору, низхідна атрофія зорових нервів і зміни полів зору за хіазмальним типом. На жаль, лише 30% хворим діагноз встановлюють на ранніх термінах хвороби. Складність ранньої діагностики полягає в тому, що при зниженні гостроти зору та змінах полів зору стан очного дна на початку залишається незмінним. Така дисоціація між офтальмоскопічною картиною та зоровими функціями зумовлена тим, що патологічний процес локалізується далеко за очним яблуком (внутрішньочерепна частина зорового нерва, хіазма, зоровий тракт). Атрофія зорових нервів «спускається» на диск зорового нерва (ДЗН) не одразу. За таких ситуацій часто допускають діагностичні помилки, коли пацієнтів лікують з діагнозами «глаукома низького тиску», «макулодистрофія», «ретробульбарний неврит» тощо. При цьому
призначають препарати, які при новоутвореннях головного мозку протипоказані і спричинюють ще більш активний ріст пухлини і втрату зорових функцій.
Спектр захворювань і синдромів, що потребують консультації нейроофтальмолога, доволі широкий: атрофія зорових нервів різної етіології; судинні та запальні захворювання зорового нерва; застійні диски (при новоутвореннях головного мозку, внутрішньочерепній гіпертензії, гідроцефалії); порушення руху очей та зіничні розлади (синдром Еді, Горнера, Арджил-Робертсона); варіабельні зміни полів зору (геміанопсії, скотоми); больові синдроми ретробульбарної та періорбітальної локалізації. Будь-яка раптова гостра втрата зору, у тому числі транзиторна, потребує ретельної діагностики із залученням нейроофтальмолога, невролога та інших спеціалістів суміжних професій.
Напади транзиторної бінокулярної втрати зору можуть бути проявом вертебробазилярної ішемії, а саме ішемії в басейні задньої мозкової артерії. Мігрень часто асоціюється з такими офтальмологічними проявами, як очний біль, зорові розлади та офтальмоплегія. Типова мігренозна аура проявляється миготливою скотомою, що розцінюється хворим як раптова нетривала втрата зору, стереоскопічними зоровими галюцинаціями, мікропсіями (симптом «Аліси в країні чудес»), звуженням полів зору. Кластерний головний біль може супроводжуватися гіперемією кон’юнктиви, сльозотечею, фотофобією та набряком повік.
У практиці офтальмолога часом може статися ситуація, коли хворий раптово втратив зір за відсутності офтальмологічних змін. Такий стан зумовлений ураженням центрального нейрону зорового аналізатора. При білатеральній ішемії чи інфаркті потиличної ділянки виникає кортикальна сліпота. Масивне двобічне ушкодження потиличної ділянки інколи супроводжується розвитком синдрому Антона-Бабінського (різновид анозогнозії) - неусвідомлення своєї сліпоти.
Біль в оці та періорбітальній ділянці (офтальмалгії) може бути як проявом офтальмологічних захворювань (глаукома, ретробульбар- ний неврит, запальні захворювання), так і проявом невралгії гілок трійчастого нерва, синдрому Баре-Льєу (синдром хребтової артерії), тригемінальних автономних цефалгій. Болюча офтальмоплегія часто супроводжує пацієнтів із судинними розладами, такими як аневризма мозкових судин, каротидно-кавернозне співустя.
Післямова
«Neuro-ophthalmology is like a harp, every orchestra needs one, but not all the time»
W. F. Hoyt
«Нейроофтальмологія, як арфа, потрібна в кожному оркестрі, але не постійно»
В.Ф.Хойт
Нейроофтальмологічна симптоматика на відміну від симптоматики інших офтальмологічних захворювань трапляється не так часто. Проте складність її, зв’язок з іншою патологією накладає на офтальмолога значну відповідальність - не пропустити грізні захворювання, що можуть приховуватися за нейроофтальмологічними симптомами.
Поєднання патології ока та захворювань центральної нервової системи (ЦНС) має варіабельні клінічні прояви і потребує прискіпливого збору анамнезу й усіх симптомів хвороби пацієнта. Саме такий міждисциплінарний підхід дає змогу поставити правильний діагноз і надати допомогу пацієнтові.
Книга не осягнула всіх розділів такого цікавого напряму офтальмології. Автори торкнулися лише ключових симптомів та синдромів, так званих червоних прапорців, що дає змогу впевненіше рухатися в неймовірно цікавому світі нейроофтальмології.
Теги:
Також Вас можуть зацікавити:
Книга для врачей-интернов, ординаторов, аспирантов, практических офтальмологов и семейных врачей.
Детальніше ›
